МГ: Практичні кейси щодо організації діяльності керівника гуртка музичного профілю ЗП(ПТ)О

Професійна компетентність керівника гуртка – це одна з надважливих умов його успішної професійної діяльності, завдяки якій система гурткової роботи в ЗП(ПТ)О якісно функціонуватиме. 25 березня 2025 року творчі наставники вокальних, хореографічних та інструментальних гуртків ЗП(ПТ)О області під час Методичної Години розповіли про організацію своєї діяльності на основі знань про оптимальні сучасні технології навчання і виховання, використання інноваційних та варіативних методик, які дозволяють їм забезпечити в повній мірі всебічний розвиток учнівської молоді, з урахуванням їх вікових особливостей, природних задатків та здібностей.

Методист НМЦЕВУ ПТНЗ у Рівненській області Оксана КОНДРАТЮК зауважила, що зміни, які відбуваються в освіті так чи інакше торкаються практично всіх аспектів функціонування закладів П(ПТ)О. Але, незважаючи на це, основною формою роботи гуртків залишається навчальне заняття.

Сучасне музичне заняття в профтехосвіті не має єдиної структурованої схеми, адже це завжди творчий майданчик для психологічного релаксу і навчання музичним «премудростям». Враховуючи специфіку роботи в музичних гуртках, кожен керівник шукає, випробовує власні методики, які найбільше відповідають напряму роботи з його вихованцями. Але є загальні вимоги до організації і проведення занять, яких потрібно дотримуватися:
*приділяти увагу підготовці та проведенню занять, виходячи зі змісту програми, щоб воно було ефективним, з максимально раціональним використанням часу;
*вибрати педагогічні технології, форми, типи проведення занять тощо;
*проаналізувати сучасні практики діяльності керівників музичних гуртків.

Національна освітня платформа «Всеосвіта» пропонує керівникам музичних гуртків використовувати таку систему педагогічних технологій:
*Інтерактивна.
*Технологія «Створення ситуації успіху».
*Проєктна.

Інтерактивна модель навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні технології можна представити як різновид активних методів навчання. Суть інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії творчих наставників і учнівської молоді. В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому інтерактивні технології найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.
Інформаційні інтерактивні форми навчання і виховання – це способи діалогічної взаємодії учасників навчання з метою обміну духовними цінностями.
Пізнавальні інтерактивні форми навчання і виховання – це способи пізнавальної взаємодії (діалогу) учнів з метою отримання нових знань, їх систематизації, удосконалення вмінь і навичок.
Мотиваційні інтерактивні форми навчання і виховання – це способи діалогічної взаємодії учасників навчально-виховного процесу, за допомогою яких кожен визначає власну позицію у ставленні до діяльності учасників, інших учнів, педагога, самого себе.
Результативні інтерактивні форми навчання і виховання – це способи, завдяки яким установлюються та приймаються взаємодії учасників діяльності. Інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту. Вихованці освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку).

Директор НМЦЕВУ ПТНЗ у Рівненській області Володимир КЛИМЮК наголосив учасникам заходу, що важливим аспектом успішної творчої діяльності керівника гуртка музичного профілю закладів П(ПТ)О в умовах воєнного стану і частих повітряних атак є модернізація технічної бази і підготовка її до роботи в укриттях.

Варто зауважити, що під час МГ творчі наставники також обговорили з координатором музичної секції Оксаною Кондратюк особливості вокального виконавства, адже під час навчання співу триває перебудова роботи голосового апарату з мовної функції на співацьку. При цьому артикуляція співу суттєво різниться від мовної. У розмовному мовленні більш енергійно і швидко працюють зовнішні органи артикуляційного апарату, тобто губи та нижня щелепа, а при співацькому утворенні звуків активніше і енергійніше функціонують внутрішні артикуляційні органи – язик, м’яке піднебіння, глотка. Робота артикуляційного апарату під час співу уповільнюється за рахунок розтягування голосних звуків.

Ознайомившись з ключовими практичними кейсами щодо організації діяльності керівника гуртка музичного профілю ЗП(ПТ)О, учасники заходу дійшли висновку, що використання інтерактивних технологій не є самоціллю. Це лише засіб для досягнення такої атмосфери в гуртку, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає можливість дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.