«Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!» (В.Симоненко). Такою була тема цьогорічного ХХІІ Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!», що вже традиційно проводиться в області. Епіграфом до творчих робіт стали слова Надії Гуменюк «Наш дух не вбити, волю не зламати, за нами – діти й Україна-мати і з нами воля й правда вікова!».
У роботах з літератури учасники конкурсу використовували найрізноманітніші жанри: поезію, новели, оповідання, листи, замальовки, есе. Вони уміло викладали власні думки та почуття. У творчих роботах прослідковується громадянська позиція дітей та учнівської молоді, любов до України, її захисників, рідного краю. Вчитаймося в деякі рядки переможців конкурсу:
Не палай, війно, над Україною, І не забирай моїх синів. Не роби дитину сиротиною, Не позбав її рожевих снів! Не палай, війно, над Україною! Ти ніколи не здолаєш нас: Ми із Богом. І своєю вірою Переможемо жорстокий час! *** Ми не здамося і прийдемо разом до істини. Нас не зламає ні холод, ні жар, ні війна. Світло прийде! І дорогу воротами тісними Після зими прокладе нам квітуча весна. Олександр Герман, учень Володимирецького ліцею «Колегіум»
Не забуде наруги ніхто і ніде… Та настане пора нам ізнову радіти! Пам’ятаймо, брати, Перемога гряде! Буде мати… І син… І усміхнені діти… Ярина Ткачук, учениця Рівненського ліцею № 28
Усміхнеться ще сонце над краєм, Коли ворога ми подолаєм. Ранки будуть щасливо зітхати, Акварелі навкруг розливати. Їхні барви з блакиттю зіллються, Ніжно сонцю і дневі всміхнуться, А солдати додому вернуться. Валерія Іллюк, учениця Березнівського ліцею № 3
В конкурсних роботах з історії досліджували, життєвий та бойовий шлях уродженців Рівненщини – добровольців, які у важкий для українського народу час стали на захист Батьківщини, висвітлювали роль волонтeрствa у систeмі виховної роботи, зокрема, наводили приклади волонтерської діяльності учнів та педагогічних працівників.
Унікальною є робота Катерини Шовкопляс, яка присвячена долі конкретної родини з міста Сєвєродонецьк. Сім’я Шовкопляс опинилася в районі бойових дій під час широкомасштабного наступу російської армії. Авторка зібрала матеріали про життя своєї родини, про події воєнного періоду на Донеччині, про вимушений переїзд і своє сьогодення в місті Рівне. Спогади Шовкопляс Катерини є одним з перших нарисів долі українських родин, вимушених переселенців. У роботі авторка використала спогади родини, матеріали сімейного архіву, фотодокументи, свідчення очевидців.
Ми щиро дякуємо талановитим митцям та дослідникам за неймовірну працю і свідомий патріотизм! Дякуємо наставникам, що мотивують дітей до творчості у такий непростий час, роблять свою нелегку справу в тилу достойно – й тим наближають до Великої Перемоги!
Роботи переможців продовжать свою боротьбу у Всеукраїнському етапі конкурсу.